06 листопада 2023 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду застосував до одного з підозрюваних у кримінальному провадженні щодо заволодіння коштами Міністерства оборони України запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Також слідчий суддя поклав на підозрюваного ряд обов’язків.
Нагадаємо, що колишній народний депутат підозрюється у заволодінні коштами Міноборони під час виконання підряду на будівництво складів (що мало б відбуватися у 2018-2021 роках) на суму понад 307 млн грн.
Згідно з ухвалою слідчий суддя встановив обґрунтованість повідомленої підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, однак відмовив у задоволенні клопотання детектива НАБУ, погодженого прокурором САП про тримання підозрюваного під вартою.
Натомість, слідчий суддя обрав щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце проживання.
Окрім того, підозрюваний протягом двох місяців зобов’язаний:
– прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
– повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
– утримуватися від спілкування з визначеними в ухвалі особами, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду);
– здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;
– носити електронний засіб контролю.
Розглядаючи клопотання детектива, слідчий суддя встановив існування ризиків, на які покликалася сторона обвинувачення, а саме те, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання, покликаючись на відсутність обґрунтованої підозри, недоведеність ризиків, на існуванні яких наполягав прокурор. Також захист стверджував про те, що майновий стан підозрюваного не дозволяє йому внести заставу, про яку йдеться у клопотанні.
Слідчий суддя, оцінивши доводи та докази сторін, дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Ухвалюючи це рішення, слідчий суддя виходив, зокрема із того, що домашній арешт є більш «м’яким» запобіжним заходом у порівнянні з триманням під вартою, та водночас більш «жорстким» порівняно із заставою. Слідчий суддя вважав, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту у сукупності з покладеними на підозрюваного обов’язками, в достатній мірі забезпечить виконання ним покладених процесуальних обов’язків, та запобігатиме встановленим ризикам.