Шановні колеги, дорогі друзі, партнери та всі, хто сьогодні разом із нами!
Ми зібралися тут, щоб відзначити шосту річницю діяльності Вищого антикорупційного суду. Це не лише фактично день народження інституції. Це символічна дата, яка нагадує нам про довгий і непростий шлях, який пройшла наша країна у своєму прагненні до справедливості.
Шість років тому ми зробили крок, на який не наважувались десятиліттями. Запрацював суд, покликаний розглядати справи найвищого рівня корупції – тих, хто роками залишався поза межами відповідальності. І вже сам факт існування ВАКС став історичною подією. Бо він показав: суспільство може поставити вимогу, а держава – належним чином на неї відреагувати.
З перших днів нашої роботи ми жили в умовах високих очікувань. Суспільство хотіло бачити негайні результати, швидкі вироки, жорсткі покарання. І ці очікування зрозумілі: десятиліттями українці бачили безкарність і вибірковість відповідальності. Але водночас ми знали: правосуддя не може бути «швидким» на догоду настроям. Правосуддя має бути законним. І саме в цьому полягає наше найбільше випробування – у балансі між нетерпінням суспільства та вірністю верховенству права.
Саме на цьому ґрунті виникали спроби дискредитації суду і суддів. Ми не раз бачили, як рішення ВАКС подавалися в медіа вирвано з контексту, спотворено, із готовими ярликами – «занадто суворо» або «занадто м’яко». Це були спроби розхитати довіру, внести сумнів, представити правосуддя як несправедливість. І все це не випадково. Бо там, де з’являється справжня безсторонність і невідворотність покарання, там одразу з’являється й опір тих, хто боїться втратити свій імунітет безкарності.
Сьогодні можна сказати впевнено: принцип невідворотності покарання в Україні перестав бути декларацією. Він став практикою. Є вироки, є відшкодовані збитки, є приклади того, що перед судом відповідають ті, кого раніше вважали «недоторканними». Це – найбільший доказ того, що ВАКС виконує свою місію.
Але саме це і пояснює, чому проти нас спрямовані атаки. Бо незалежний суд, який працює чесно, є найбільшим ворогом для корупції. Бо дискредитація – це не просто інформаційна війна, це спроба зруйнувати саму ідею невідворотності покарання. І тому наш обов’язок – не лише ухвалювати рішення, а й берегти довіру як найцінніший скарб.
Ми усвідомлюємо, що довіра будується щоденною працею. Вона потребує прозорості, професійності, витримки й сміливості йти проти тиску. І саме завдяки цій довірі ВАКС став більше, ніж просто судом. Він став символом того, що в Україні можливе правосуддя, де не існує «своїх» і «чужих», а є тільки право і закон.
Шість років – це вік, коли дитина робить перші впевнені кроки до самостійності. Для нашого Суду це теж етап становлення. Ми вже довели свою здатність працювати, ми вже маємо хоч і невелику, але власну історію, власні результати. Але попереду ще більші виклики: спроби тиску, маніпуляції, атаки на саму ідею нашого існування. І водночас – попереду ще більше можливостей показати, що ми здатні залишатися вірними своїй місії.
Шановні колеги! Історія ВАКС – це не лише історія окремої інституції. Це історія країни, яка вчиться жити за законом. Це історія народу, який не згоден миритися з корупцією і хоче чесного правосуддя. Це історія боротьби між старим світом безкарності та новим світом справедливості.
Нехай ця шоста річниця стане для нас не лише святом, а й нагадуванням про відповідальність. Відповідальність перед тими, хто вірить у нас. Перед тими, хто чекає справедливості. Перед майбутнім, яке ми будуємо.
Бо ВАКС – це не про сьогодні. Це про завтра. Це про державу, де ніхто не вищий над законом і всі рівні перед судом. Це про країну, де чесність стає правилом, а не винятком. Це про Україну, яка переможе.
Дякую!