У попередній статті ми говорили про те, чим обумовлено існування строків давності в кримінальному праві, якими є ці строки, а також про те, які періоди враховуються в строки давності, і факти, які призупиняють або переривають цей строк. Сьогоднішня стаття присвячена тому, в яких випадках суд приймає рішення про закриття кримінального провадження через закриття строків давності.
Якщо строки давності минули на досудовому розслідуванні
У разі, якщо минули строки давності після повідомлення особі про підозру, але до направлення обвинувального акта до суду, підозрюваному роз’яснюється його право на звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. В разі одержання згоди, прокурор без проведення досудового розслідування звертається до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності (з цим клопотанням ознайомлюється потерпілий). Таке клопотання складається прокурором і розглядається судом з урахуванням вимог ст. 287-288 КПК.
Якщо ж підозрюваний заперечує проти закриття провадження з цієї підстави (через звільнення від кримінальної відповідальності), досудове розслідування проводиться надалі в загальному порядку.
Якщо строки давності минули в суді
Якщо строки давності минули, а прокурор не склав подання про звільнення від кримінальної відповідальності (наприклад, за відсутності згоди підозрюваного), а склав обвинувальний акт, суд повинен на підготовчому засіданні роз’яснити обвинуваченому, що закінчилися строки давності, і він може бути звільнений від кримінальної відповідальності.
Так само повинен вчинити суд, якщо строки давності минули в ході судового провадження.
Обвинувачений або його захисник також із власної ініціативи можуть звернутися до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження через звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок спливу строків давності (ч. 4 ст. 286 КПК). Таке клопотання розглядається судом невідкладно.
Обвинуваченому судом роз’яснюється суть обвинувачення і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Судом роз’яснюється, що обвинувачений має право відмовитись від звільнення від кримінальної відповідальності, і судовий розгляд буде проводитися в загальному порядку, і прокурор буде зобов’язаний довести винуватість поза розумним сумнівом.
Також суд з’ясовує, чи не переривалися або не зупинялися строки давності (чи не обвинувачується ця ж особа наразі в учиненні іншого злочину пізніше від дати злочину, зазначеної в обвинувальному акті, чи не ухилялася особа від розслідування та суду – за наявності таких фактів, прокурор повинен повідомити про це суд, надати відповідні документи).
Якщо обвинувачений погоджується на закриття
Якщо обвинувачений погоджується із звільненням від кримінальної відповідальності, встановивши, що строк давності минув, заслухавши думки потерпілого та інших учасників, суд зобов’язаний закрити кримінальне провадження у зв’язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК).
Таке звільнення вирішується ухвалою суду, в якій не вирішується питання винуватості або невинуватості. Встановлюючи сплив строку, суд виходить з дати вчинення кримінального правопорушення, зазначеної в обвинувальному акті, однак не встановлює дату його вчинення, як і факт вчинення правопорушення.
У разі, якщо особа обвинувачується в учиненні кількох проступків або злочинів, а строк давності сплинув лише щодо одного з них, – суд в аналогічній ситуації закриває кримінальне провадження в частині правопорушення, по якому сплив строк давності, якщо обвинувачений надав на це свою згоду. Провадження в решті частині при цьому продовжується.
У разі повного закриття провадження (коли у висунутому обвинуваченні не залишилось правопорушень, по яких продовжується провадження), суд вирішує долю речових доказів (ч. 9 ст. 100 КПК), скасовує арешти майна (ч. 4 ст. 174 КПК) та запобіжні заходи (за наявності). Суд в ухвалі про закриття провадження не вирішує цивільний позов.
Якщо обвинувачений не погоджується на закриття
Обвинувачений може не погодитися на звільнення від кримінальної відповідальності – в такому випадку судовий розгляд продовжується в загальному порядку. Прокурор, як і в усіх інших справах, вправі відмовитися від обвинувачення або змінити обвинувачення в суді. Якщо прокурор не відмовляється від обвинувачення, то за результатами судового розгляду суд ухвалює вирок.
У разі якщо суд дійде висновку про невинуватість обвинуваченого, він ухвалює виправдувальний вирок.
Якщо суд дійде висновку про винуватість, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає обвинуваченому покарання, однак звільняє його від покарання внаслідок закінчення строків давності (ч. 5 ст. 74 КК). В такому вироку суд також вирішує цивільний позов (за наявності).
Якщо строки давності спливли в апеляційному суді
У разі оскарження вироку суду першої інстанції, він набирає чинності в день проголошення ухвали або вироку апеляційного суду. Якщо до постановлення ухвали або вироку апеляційним судом минуть строки давності, апеляційний суд також роз’яснює обвинуваченому право на закриття кримінального провадження. Прокурор, обвинувачений або захисник вправі звернутися до апеляційного суду з клопотанням про закриття провадження (ч. 4 ст. 286 КПК).
За умови одержання згоди обвинуваченого, заслухавши думку учасників та встановивши, що строк давності дійсно минув, апеляційний суд закриває кримінальне провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК), та скасовує обвинувальний вирок суду першої інстанції.
Якщо обвинувачений не погоджується із закриттям, апеляційний суд продовжує апеляційне провадження, та за результатами розгляду може прийняти одне з передбачених законом (ст. 407 КПК) рішень, зокрема, скасувати чи залишити вирок суду першої інстанції без змін або ухвалити новий вирок.
Якщо за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд залишає в силі виправдувальний вирок суду першої інстанції, він набуває чинності з дати прийняття ухвали апеляційного суду.
Якщо апеляційний суд залишає в силі обвинувальний вирок, або постановляє новий обвинувальний вирок, але на дату постановлення рішення апеляційним судом минули строки давності, суд звільняє засудженого від покарання за відповідне правопорушення.
Висновок
Таким чином, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції зобов’язані закрити кримінальне провадження та звільнити особу від кримінальної відповідальності в разі закінчення строку давності після вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили за умови, якщо обвинувачений надає на це згоду або заявляє про це клопотання. При звільненні від кримінальної відповідальності питання факту вчинення правопорушення, винуватості або невинуватості в ньому конкретної особи та цивільний позов (за наявності) не вирішуються.
Якщо строки давності закінчилися, а обвинувачений не погоджується на звільнення від кримінальної відповідальності, суд продовжує провадження в загальному порядку, і ухвалює вирок, вирішує цивільний позов (за наявності). У разі якщо в такому випадку суд дійде висновку про винуватість обвинуваченого – він у вироку звільняє обвинуваченого від покарання.
Олексій КРАВЧУК
суддя-спікер Вищого антикорупційного суду
доктор юридичних наук, професор